Керівник Самооборони Майдану та Перший віце-спікер Верховної Ради Андрій Парубій розказав "Цензор.НЕТ" про головні загрози для України, небезпеку з боку президента Росії Володимира Путіна, проведення реформ, ситуацію у Генпрокуратурі та пригадав, що було під час правління тимчасової влади після завершення Революції Гідності.

 

 

"Я ГОВОРИВ ПРЕЗИДЕНТУ, ЩО В РАДІ ПЕРЕЙДЕНА "ЧЕРВОНА ЛІНІЯ"

 

- Останнім часом ситуація в сесійній залі напружена - депутати блокують трибуну, б'ються, прем'єра намагаються винести з сесійної зали. Ви як один із керівників парламенту, як до цього ставитеся?

Вкрай негативно. Сьогодні намагаються реалізувати зовнішній план дестабілізації України. Коли я був на посаді Секретаря РНБО, дуже детально познайомився із методами роботи російських спецслужб та методикою ведення гібридної війни, де мілітарна складова - не основна. Ключові завдання - дестабілізація в державі, проти якої налаштована Росія. Така концепція. Я читав доповіді з їхніх наукових конференцій. У звіті Гіркіна, якого ми більше знаємо як Стрєлкова, були дуже характерні слова: "В объекте, на который осуществляется атака Российской Федерации, необходимо сеять недовольство любого типа". Тут може йтися про будь-що - недофінансування якоїсь сфери чи навіть ямку на дорозі. Така у них методика розбалансування ситуації в Україні. Тому невипадково ті самі люди, які під час "Русской весны" тримали прапори Росії, пізніше стояли на мітингу із вимогою відставки керівництва держави та переформатування влади.

Оперативна мета цього плану спрямована на Верховну Раду. Хочуть розбалансувати її роботу, щоб добитися проведення дочасних виборів. Вони переконані, що окрім дестабілізації ситуації - зупинки реформ та змін, в результаті матимуть більш лобістське представництво у наступному скликанні.

 

- Ви маєте на увазі "Опозиційний блок"?

 

Не тільки. Ще півроку тому росіяни проводили детальне опитування Південно-Східного регіону України на предмет появи нової політичної сили, яка не буде прямо конфронтаційною з Києвом, але говоритиме: "Ми з росіянами - один слов'янський народ. Нам потрібен мир". Тому може йтися про спектр політичних сил, які не на пряму з ними пов'язані. Сподіваються, що на загальному фоні істерії, яку вони самі ж і сіють, зможуть покращити своє представництво.

Тому те, що зараз відбувається у парламенті, це свідомі або несвідомі елементи реалізації сценарію дестабілізації ситуації в Україні. Коли здійснюється атака на прем'єр-міністра, незалежно від того, яке у нього прізвище, це нас виводить на рівень папуасів. Чи вийшов би Байден на трибуну Верховної Ради після такого випадку? Чи вийде тепер Президент? Я йому на зустрічі говорив - перейдена "червона лінія".

 

- Він вам що відповів?

 

Теж дуже жорстко засудив таку поведінку. Це потрібно припиняти. Тоді ж на зустрічі я озвучив одну з ідей, як це зробити - спільна "заява трьох". Її підтримали Президент, прем'єр і Верховна Рада. Зверху донизу має бути цей чіткий сигнал, що нагорі немає і не може бути протистояння. Бо коли починають плести інтриги, на такому ґрунті нічого не побудуєш. Тому ця заява стала вихідною точкою, щоб зупинити цю "турбулентність".

Розбалансування, яке намагаються посіяти в залі та поза межами, є дуже небезпечним. Я не буду говорити, що українська влада все робить ідеально. Є величезна кількість проблем, в тому числі у питанні боротьби з корупцією. Однак за цей рік Верховна Рада прийняла одне з найкращих в Європі антикорупційних законодавств, починаючи від відкритих реєстрів держзакупівель та майна чиновників, закінчуючи створенням Антикорупційного бюро та антикорупційним прокурором. Зараз, щоб замкнути коло, проводимо судову реформу. Звичайно, ця база не запрацює миттєво. Мене запитують, чому все відбувається не так швидко, як хотілося б? Кажу: легше всього було б частину людей з прокуратури перевести до Антикорупційного бюро. Але це було б не реформою, а просто зміною вивіски. Там же є і корумповані люди. Тому ми створювали систему з нуля, як поліцію. Кожен детектив проходив через конкурс. Це не може бути швидко. Головне - йдуть незворотні процеси, які будуть вичищати та витискати корупцію з кожної сфери життя. Інколи це виходить не так ефектно і швидко. Але ми "відрізали" одного олігарха від нафтової монополії, другого - від газової. Крок за кроком ми рухаємося в цьому напрямку. Зупинити цей процес - мета Путіна. Він дуже хоче заблокувати реформи по будівництву української армії, антикорупційні органи, децентралізацію, поліцію. До речі, я нещодавно говорив зі своїм товаришем на цю тему. Кажу: "Якби ми з тобою перед Майданом розмовляли, і я тобі сказав, що через два роки на вулицях країни стоятимуть не даішники, які беруть хабарі, а поліцейські, які цього не роблять, що Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС, що тут буде заборонена комуністична партія, ти б сказав, що я божевільний".

 

 

- Хіба ви тоді про таке навіть і не мріяли?

 

Ніхто не міг передбачити розвиток подій. Але в українському суспільстві відбулися кардинальні зміни. Вони продовжуються. Рухаються в одному напрямку - переформатування української держави на сучасну та модерну.

 

- Все ж, під час Революції Гідності якою ви собі уявляли Україну за рік чи два?

 

Я прийшов у процес національної боротьби у 1988 році, коли ще не існувало української держави. Якби в той час мені хтось сказав, що в результаті я буду народним депутатом, а не сидітиму у в'язниці, я б не повірив та сміявся би. Мій мотив завжди був дуже простий: тоді - здобуття української держави, зараз - її збереження і розвиток. Всі ці роки цей процес був неспинним.

Що було ключовим мотивом під час Революції Гідності? Я розумів, що непідписання Угоди про асоціацію призведе до входження до Митного союзу. А це спочатку - часткова втрата суверенітету. Потім - повна. В результаті - перетворення країни на напівколонію. Підписання Угоди про асоціацію навпаки - унеможливлює повернення України в орбіту Кремля.

 

 

"МЕТА ПУТІНА - ВІДТВОРЕННЯ ВПЛИВУ НА ФОРМАТ КОЛИШНЬОГО СРСР"

 

- Але війна із Росією триває. Зараз спливає термін дії Мінських угод. Як нам далі діяти? Адже сподіватися на "режим тиші" марно.

 

Я завжди говорив, що не вірю в Мінські угоди. Свого часу з цього приводу у мене була дискусія, в результаті якої я пішов з посади Секретаря РНБО. Я не вірю, що Путін добровільно виведе з України своїх бойовиків і скаже: вибачте, так сталося, більше не буду. Я знаю його стратегічну мету - відтворення впливу, як мінімум, на формат колишнього Радянського Союзу. Він сам дав відповідь на це питання, коли розказував, що розвал СРСР - це для нього найбільша геополітична катастрофа двадцятого століття. На цьому шляху Україна є не останньою, але ключовою ланкою. Без контролю над нашою державою неможливе поширення цього впливу далі. Тому йдеться не про Мінські угоди, припинення вогню, а про існування української держави. Для Путіна - це питання виживання його режиму. Поки він буде при владі, а Російська Федерація існуватиме в тих межах, що й сьогодні, протистояння буде тривати. Як це було й досі. Були включені всі засоби - енергетична, економічна, інформаційна війни. На якомусь етапі йому здавалося, що всього досягнув. Вважав, що Україна вже під контролем завдяки його впливу на Януковича. Він думав, що вони просто сюди зайдуть і їх будуть зустрічати з гармошками та частушками. Але український народ на Майдані сказав йому: "Ні, так не буде". В істериці він вирішив йти мілітарним шляхом. Але й тут прорахувався. Коли правоохоронні органи були нездатні діяти, диверсантів Путіна звідусіль виганяли рядові українці. Не було армії - на фронт пішли добровольці. Без нічого. Пригадую, як хлопці із Самооборони Майдану виїжджали на передову з Нових Петрівців. Їм дали не бронежилети, а чохли від них. До мене підійшов один із бійців та каже: "Андрію, щоб не було, як в Маріїнці, де ми були голі й босі". Я тоді говорив з підприємцями, бізнесменами, волонтерами. І ми знайшли бронежилети, які я потім завіз хлопцям у Павлоград.

Я не вірю, що Путін просто піде з України. Ми спільно з усім цивілізованим світом повинні знищити фінансову, олігархічну імперію, яку він створив у Росії. Тільки так ми можемо перемогти. Тому вважаю надважливим збереження та продовження і розширення санкцій. Тримаю кулаки за те, щоб ціна нафти падала, а слідом за нею і рубль.

 

- Але ж ми розуміємо, що " порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих ". Американські та європейські санкції - це добре. Однак Україна теж має щось робити.

 

Без сумніву. Тут є дві складові. Внутрішня - зміцнення та укріплення української армії. Вона за останні два роки стала зовсім іншою. Звичайно, ще є недоліки. Але за підготовкою, оснащенням, моральним духом вона вже зовсім інакша. В бюджеті на наступний рік на оборону ми передбачаємо майже 114 мільярдів гривень. Це за всіх економічних труднощів.

Друга складова, це те, про що я говорив - проведення реформ та боротьба з корупцією. Корупція є не меншим злом, аніж Путін. Корупціонери є найбільш небезпечною "РДГ" Путіна. Бо саме вони найбільше сприяють втіленню його плану щодо дестабілізації.

 

- Все одно у суспільстві є невдоволення, що реформи йдуть занадто повільно, корупція продовжує процвітати, на Донбасі - бойові дії, а Крим лишається російським. Багато хто нарікає, що саме під час тимчасової влади відбулася здача півострова. Політики натякають на те, що побоялися провести спецоперацію, тому Крим перейшов Росії. Ви тоді були при владі. Скажіть, що насправді відбулося?

 

Мені завжди цікаво слухати такі думки. У багатьох людей про той період ніби забрало пам'ять. Я нагадаю один момент. Після того, як ми прямо з Майдану зайшли в будівлю Верховної Ради, не те, що в Криму чи Донецьку, в столиці на вулицях понад місяць не було жодного міліціонера. Генерали взагалі всі зникли. Вони сховалися й спостерігали, що з того буде. Їм багато хто говорив, що Янукович повернеться, а це - хунта, тому її накази не можна виконувати. Самооборона Майдану, яку я очолюю, займалася забезпеченням правопорядку в Києві, захищаючи ключові об'єкти інфраструктури та державного управління - МВС, СБУ, Генпрокуратуру, Верховну Раду, Адміністрацію Президента, мости навколо міста. Мені, як Секретарю РНБО, Служба безпеки Криму висилала неправдиві інформаційні довідки, спеціально намагаючись ввести мене в оману.

У мене питання: чи пам' ятають, скільки тоді військових в Криму перейшло на бік противника?

 

- Скільки?

 

Близько 50 відсотків. То ці люди могли зі зброєю в руках захищати Україну? Сумніваюся. Ще говорили: наказів не було. Це неправда. Пам'ятаю характерний момент. З одного з кораблів повідомляють, що готується його штурм. Турчинов, який тоді виконував обов'язки Президента, вихоплює в цей момент слухавку у міністра оборони й каже: "Стріляти можете, захищаючи об'єкт?" Відповідь була позитивна. Через годину дізнаємося, що корабель був захоплений. Я до чого веду? Була велика кількість агентів впливу в армії і спецслужбах. Але все одно нам вдалося зупинити "Русскую весну", навіть коли не було сил та засобів на місцях. Ніхто не знав, де можна було опертися, а де б тебе зрадили та стріляли в спину. Ми все переформатували, щоб зробити наші частини боєздатними.

Тому, коли говорять про здачу Криму, я згадую Київ. Якщо тут не було кому захищати, то що говорити про півострів?

 

- Крим повернемо?

 

Звичайно. Як і всі території України. Скільки б це не зайняло часу та не потребувало зусиль.

 

"В УКРАЇНІ ДОСТАТНЯ КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ, ЯКІ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ"

 

 

- Ми з вами говорили про Майдан. Зараз суспільство обурене з приводу того, що ніхто не покараний за розстріли..

 

Я солідарізуюсь в оцінці цього питання. Тут ми бачимо недопрацювання прокуратури. На жаль, вона виявилася неспроможною. Ми змінювали одного Генпрокурора на другого, потім на третього. Але належного результату немає. Такий стан неприйнятний. Особисто я десятки годин давав свідчення. Мої сотники ходили на допити. Те, що ми до сьогодні не маємо результату, є тим величезним недопрацюванням, яке зриває довіру суспільства до влади.

- Виходить, Шокіна треба відправляти у відставку?

 Так. Але це має бути спільне рішення, щоб у залі воно набрало необхідну кількість голосів.

- Насправді ситуація здається сюрреалістичною. На Майдані загинули люди. А ті, хто був тоді при владі, спокійно почуваються. Андрій Портнов виграє суди у України, Віталій Захарченко розказує, як нам жити, а Віктор Янукович взагалі обіцяє повернутися.

Те, що Захарченка внесли до списку санкцій США, є позитивом. З російської "будки" він періодично гавкає, що Парубій організовував розстріли на Майдані, провокації в Одесі. Скажу одне: ніхто з них вже не повернеться.

- Аналізуючи всі подібні факти, деякі експерти та політики говорять про те, що в Україні можливий третій Майдан. Як убезпечитися від цього?

Має бути відповідна якість української влади, щоб для Майдану не було підґрунтя. Я - активний користувач Фейсбуку. Бачу, які панують настрої. Так само як і наявність ботів, які намагаються вплинути на ситуацію. Але я трохи розбираюся у вуличних заходах. Сьогодні таке протистояння не є українським сценарієм. Це не шлях вирішення будь-яких питань. Він може призвести до руйнування держави. Звичайно, ми часто чуємо та читаємо гучні слова. Але бачимо, що у більшості українців є глибоке відчуття відповідальності.

Часто вона набагато вища, аніж у багатьох політичних діячів. Думаю, в Україні достатня кількість людей, які не допустять дестабілізації.

 

 

- Ви яким бачите наступний рік для України?

 

Я завжди був і є оптимістом. Україна перейшла найважчу економічну точку, про що говорять і міжнародні експерти. У 2016 році ми збудуємо фундамент для наступного росту.

- За рахунок чого?

Міжнародної допомоги, правильно сформованого бюджету та перебудови економіки в цілому.

Наступного року запрацюють антикорупційні органи. Діятимуть, як заведений механізм. Тому побачимо в цій сфері масштабні зміни.

Ми зберігаємо міжнародну підтримку. Наступного року кожен українець зможе їздити за кордон без віз. Це прорив. Для Грузії таке рішення було святом. А у нас за криками "зрада" вже цього не помічають.

Майбутнє України залежить ще й від того, наскільки агресор буде здатний впливати на неї. Ці речі взаємопов'язані. Але у них дестабілізаційні процеси можуть піти вибуховим шляхом. Бо саме так відбувається у тоталітарних країнах. Росія у 2016 році матиме великі труднощі, що дасть нам можливості ефективно діяти. Нам найважливіше - втриматися і не дати Путіну останнім ривком агонії знищити нас. Маємо втриматися, як два роки тому на Майдані в найтяжчі дні та ночі. Я впевнений, що ми здобудемо нашу чергову перемогу.

 

 

 

За матеріалами Цензор.НЕТ